Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №910/12281/13
Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №910/12281/13
Постанова ВГСУ від 27.05.2014 року у справі №910/12281/13
Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №910/12281/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року Справа № 910/12281/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників : Генеральної прокуратури України - Збарих С.М.; КП "Київський метрополітен" - Ковтуна Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Промислово - інвестиційний союз"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 по справі № 910/12281/13 за заявою ПАТ "ДОК-3" в особі ліквідатора Степанова О.Ю. до ТОВ "Промислово - інвестиційний союз", за участю третіх осіб: КП "Київський метрополітен", Прокуратура м. Києва, ПАТ "Акціонерний комерційний Банк "Київ" про визнання правочину недійсним по справі № 910/12281/13 за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний Банк "Київ" до ПАТ "ДОК-3" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 16.07.2013 порушено провадження по справі № 910/12281/13 про банкрутство ПАТ "ДОК-3", за загальною процедурою, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній з 19.01.2013.

доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.09.2014 по справі № 910/12281/13 визнано ПАТ "ДОК-3" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Степанова О.Ю.

В жовтні 2014 ліквідатор ПАТ "ДОК-3" Степанов О.Ю. звернувся з заявою до господарського суду у справі про банкрутство ПАТ "ДОК-3", на підставі ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до ТОВ Промислово - інвестиційний союз" про визнання недійсним правочину - договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009, що укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ Промислово - інвестиційний союз" (а.с.6-11).

Ліквідатором ПАТ "ДОК-3" Степановим О.Ю. 08.12.2014 подано до суду заяву про зміну підстав заяви про визнання правочину недійсним (а.с.104-107).

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 09.12.2014 залучено до участі по справі № 910/12281/13 в якості третіх осіб без самостійних вимог, на стороні ПАТ "ДОК-3" : КП "Київський метрополітен", Прокуратуру м. Києва, ПАТ "Акціонерний комерційний Банк "Київ" (а.с. 120-124).

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.02.2015 по справі № 910/12281/13 /суддя Пасько М.В./ відмовлено ліквідатору ПАТ "ДОК-3" арбітражному керуючому Степанову О.Ю. у задоволенні заяви про визнання договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 по справі № /колегія суддів у складі : Пантелієнко В.О., Верховець А.А., Остапенко О.М. / ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.02.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 по справі № 910/12281/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.02.2015 по справі № 910/12281/13 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Під час повторного розгляду справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 по справі № 910/12281/13 /суддя Яковенко А.В./ заяву ліквідатора ПАТ "ДОК-3" задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 по справі № 910/12281/13 ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "Промислово - інвестиційний союз" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 по справі № 910/12281/13, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника КП "Київський метрополітен" та думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.11.2009 між ВАТ "ДОК-3" (первісний кредитор) та ТОВ "Промислово - інвестиційний союз" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор на умовах цього договору передає (відступає) , а новий кредитор набуває право вимоги до боржника (КП "Київський метрополітен"), що належало первісному кредиторові за забов"язанням боржника, відповідно до п.1.1 цього договору.

Згідно п.1.1. договору зобов'язанням боржника є грошове зобов'язання КП "Київський метрополітен" перед первісним кредитором, що виникло на підставі п.2.7., п.3.1 Договору №158 -ДБМ щодо врегулювання земельно - майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м.Києві, укладеного 29.12.2008 між Первісним кредитором та боржником, з усіма додатками, змінами та доповненнями.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що розмір зобов'язання КП "Київський метрополітен" перед первісним кредитором, на момент підписання цього договору становить 40 022 913,95 грн.

Відповідно до п.3.1., п.3.2 договору первісний кредитор протягом 3-х календарних днів з дня укладання цього договору передає новому кредитору правовстановлюючі документи, пов'язані з відступленням права вимоги та всю наявну інформацію, необхідну для здійснення права вимоги за

зобов'язання боржника, а новий кредитор перераховує первісному кредиторові грошові кошти в сумі 40 022 913,95 грн.

Згідно з п. 4.1 договору, право вимоги до позивача за зобов'язанням переходить до ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" з моменту підписання цього договору.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє по повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов спірного договору, за період 21.01.2010-10.02.2010, ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" перерахувало боржнику - ВАТ "ДОК-3" 40 000 000 грн.

Звертаючись із заявою про визнання недійсним зазначеного договору про відступлення права вимоги ліквідатор боржника посилався на те, що спірний договорі, зі сторони ВАТ "ДОК-3", підписаний головою Правління ОСОБА_8 з перевищенням своїх повноважень, а саме без погодження із Спостережною Радою Товариства, що передбачено статутом ВАТ "ДОК-3".

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів. Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 по справі №758/15698/13-к по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365-1 КК України, було встановлено, що за наказом №130-к від 29.10.2009 ОСОБА_8 призначено Головою правління ВАТ "ДОК-3", який був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Пунктом 7.40 Статуту ВАТ "ДОК-3" передбачено, що до компетенції директора відноситься вирішення всіх питань пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань віднесених до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

До виключної компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, статутом в тому числі, прийняття рішення про вчинення значних правочинів, у випадках визначених законодавством ( п. 7.31 Статуту).

Відповідно до п. 3.1.8, 3.1.9 Положення про спостережну раду ВАТ "ДОК-3", до компетенції спостережної ради підприємства, належить надання письмових повноважень правлінню на укладання договорів щодо розпорядження майном товариства (будівель та споруд), кредитних договорів, договорів застави майна незалежно від вартості, а також договорів оренди (лізингу) майна незалежно від терміну оренди і вартості; надання письмових повноважень Правлінню на укладання договорів (угод) щодо здійснення товариством капіталовкладень, у тому числі договорів купівлі-продажу машин та обладнання, пов'язаних з господарською діяльністю, а також договорів купівлі-продажу сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, готової продукції на суму, що перевищує 100 000 грн.

На кінець 2009 року вартість активів ВАТ "ДОК-3" склала 24 406 000 грн., що підтверджується фінансовими звітами ВАТ "ДОК-3".

Разом з тим, як встановлено вироком суду у кримінальному провадженні, востаннє загальні збори товариства збирались 29.10.2009, рішенням яких обрано головою правління ОСОБА_8 та внесено зміни до статуту ВАТ "ДОК-3", у зв'язку із прийняттям закону України "Про акціонерні товариства", після того не проводились загальні збори товариства та засідань спостережної (наглядової) ради, а отже спостережна рада акціонерного товариства не надавала згоди виконавчу органу, в особі голови правління ОСОБА_8, на укладання спірних договорів щодо майна товариства - ВАТ "ДОК-3".

Також, встановлено, що ОСОБА_8 своїми умисними діями, які полягали у перевищенні службових повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, тобто вчиненні дій, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень та виразились у незаконному відчуженні майна ВАТ "ДОК-3" вартістю 45 240 223 грн., за яке КП "Київський метрополітен" було сплачено 10 810 000 грн., що спричинили тяжкі наслідки інтересам Держави та акціонерів підприємства, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 365-1 КК України.

За ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наведена норма застосовується, якщо представник має повноваження на вчинення правочину, але вчиняє його з перевищенням обсягу права на здійснення правочину, який встановлено особою, яку він представляє, діючи при цьому в межах закону.

Проте, не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинені особою, котра зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила злочин, що встановлено вироком суду.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 26.08.2014 по справі № 5028/2/97(12/4)/2012.

Окрім цього, по справі № 753/17749/13-к ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2013 встановлено те, що ОСОБА_10, згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є власником ТОВ "Промислово-Інвестиційний Союз", але незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_10, взяв участь у його створенні не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом ТОВ "Промислово-Інвестиційний Союз", а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.

Таким чином, використовуючи ТОВ "Промислово-Інвестиційний Союз" для прикриття незаконної діяльності, невстановлені слідством особи уникли від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Відтак, судом першої інстанції було встановлено, що спірний договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладений від імені ВАТ "ДОК-3", особою з перевищенням своїх службових повноважень, що підтверджується вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 по справі №758/15698/13-к по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365-1 КК України, який є преюдиційним в силу ст. 35 ГПК України, та укладений спірний договір з ТОВ "Промислово-Інвестиційний Союз", яке не мало на меті здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки фіктивно створене, а перерахування коштів на виконання цього договору боржнику - ВАТ "ДОК-3" не можна вважати наступним схваленням останнім спірного правочину і суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для визнання договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 недійсним.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом,

якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Київський апеляційний господарський суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. ст. 99-101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, доводам та запереченням сторін, дійшов обґрунтованого висновку що ухвала господарського суду м. Києва по справі № 910/12281/13 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009, що укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ Промислово - інвестиційний союз", постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Крім того, суд апеляційної інстанції прийшов до правильних висновків щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності, з підстав, викладених у постанові від 14.06.2016 та з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.01.2016 по справі № 922/5094/14.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, прийняті у відповідності до фактичним обставин і вимог Закону та підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Промислово - інвестиційний союз" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 по справі № 910/12281/13 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.